ПАВУТИННИЙ КЛІЩ – ЗАГРОЗА ДЛЯ СОЇ ТА ІНШИХ КУЛЬТУР
Павутинний кліщ (Tetranychus urticae) є одним із найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських культур. Через дрібний розмір його важко помітити на ранніх стадіях. Проте шкода від нього може знищити значну частину врожаю. Особливо сильно від цього шкідника страждає соя, соняшник, кукурудза та овочеві культури. Також шкодить плодовим деревам і ягідним культурам.
Дорослі кліщі дрібні (до 0,5 мм), з овальним тілом червонуватого або жовто-зеленого кольору. Яйця круглі, прозорі, відкладаються на нижньому боці листків. Живляться клітинами рослини, проколюючи тканини хоботком і висмоктуючи сік. Створюють павутиння, під яким ховаються та активно розмножуються. Павутинні кліщі дуже активні у спекотну, суху погоду. Якщо за помірної весняної погоди розвиток одного покоління триває близько 20–25 днів, то за підвищення температури до +30…+35 °C та низької вологості (нижче 50%) цей процес прискорюється. Тоді повний розвиток від яйця до імаго (дорослої особини) завершується всього за 5–7 днів. Одна самка здатна відкласти до 100–150 яєць.
За сезон може розвинутися до 10 поколінь кліща, які накладаються одне на одне.
Соя є однією з найбільш привабливих культур для павутинного кліща.
Масове заселення полів збігається з фазами бутонізації, цвітіння та формування бобів. Колонії заселяють нижній бік листків, проколюють клітини рослини та висмоктують клітинний сік.
Наслідки діяльності шкідника на сої:
- на листках з’являються дрібні білі або жовтуваті цятки («мармуровість»), які згодом зливаються;
- уражене листя буріє, засихає та передчасно опадає;
- через брак поживних речовин рослина скидає квіти та вже сформовані боби;
- насіння у бобах, що залишилися, стає дрібним, щуплим, втрачає схожість.
У фази цвітіння та наливу бобів втрати врожаю сої від неконтрольованого поширення кліща можуть сягати від 30% до 60%, а в окремих осередках —призвести до повної загибелі посіву.
Окрім сої, павутинний кліщ пошкоджує інші культури:
Кукурудза: уражуються нижні листки, що призводить до передчасного висихання всієї рослини та зменшення ваги качанів.
Соняшник: кліщ викливає пожовтіння листя та гальмує розвиток кошиків.
Цукрові буряки: Пошкодження листя призводить до його в'янення. Навіть після відновлення тургору (наприклад, після нічної роси) цукристість коренеплодів суттєво падає, а самі вони стають дрібними.
Овочі (огірки, томати, баклажани): у закритому та відкритому ґрунті шкідник здатний повністю знищити листовий апарат за лічені тижні.
Боротися з павутинним кліщем складно, оскільки він належить до класу павукоподібних, тому звичайні інсектициди (проти комах) на нього не діють. Для ефективного контролю використовують спеціалізовані хімічні препарати — акарициди або інсектоакарициди. У разі виявлення шкідника на рівні економічного порогу шкодочинності необхідно провести обприскування посівів.
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ):
- Соя: 2–3 кліщі на один трійчастий листок до цвітіння або 10 кліщів на листок у період формування бобів (чи за заселення 10–12% рослин).
- Кукурудза: 5–10 кліщів на листок.
- Соняшник та цукрові буряки: поява перших вогнищ шкідника на краях поля.
Рекомендації щодо застосування акарицидів:
- Чергування засобів: Кліщі швидко звикають до одного препарату.
- Використовуйте за чергою два різні засоби з інтервалом у 7–10 днів.
- Кратність і температура: За температури близько +20 °C обробку роблять 2–3 рази, за сильної спеки (понад +25 °C) цикл скорочують, оскільки цикл розвитку шкідника прискорюється.
- Якість покриття: Ретельно обприскуйте рослину з усіх боків, особливо нижню частину листя, де найчастіше ховаються кліщі, для кращої ефективності додавати прилипач. Обробку проводити при появі перших колоній кліща.
Павутинний кліщ — це шкідник, успіх боротьби з яким на 90% залежить від вчасності виявлення. У спекотні літні місяці контроль стану посівів сої та інших культур має відбуватися кожні 2–3 дні, адже саме така пильність дозволяє зберегти потенціал урожайності та рентабельність виробництва.