Перезимівля озимих культур

При вирощуванні озимих культур найперше питання, яке постає перед аграріями — добра перезимівля озимих зернових. Загибель посівів —   це, насамперед, даремно висіяне насіння, а також додаткові витрати на обробіток ґрунту та пересівання полів, що призводить до недобору мільйонів тонн зерна.  

       Основні фактори, які становлять загрозу при перезимівлі озимих:

   Вимерзання. При критичних для культури мінусових температурах (особливо коли вони встановлюються раптово або відразу після відлиги) настає вимерзання, яке призводить до загибелі рослин. Вільні молекули води між клітинами перетворюються на кристали льоду, це і є основна причина пошкодження сходів. Після відлиги такі рослини втрачають тургор, швидко жовтіють та сохнуть.

      Випрівання. Тривале перебування під великим шаром снігу може стати критичним для озимих, оскільки воно призводить до вуглеводного виснаження, розкладення органічних речовин, а потім і ураження так званою сніговою пліснявою. Але така небезпека загрожує лише ослабленим рослинам або тим, які дуже тривалий час перебувають під снігом, коли він тане надто пізно.

      Вимокання.Перезволоження ґрунту,а також осінній застій води на полях призводять до вимокання рослин. Особливо небезпечна «зайва» волога слабким сходам, що встигли утворити лише 2-4 листки та ще не увійшли у фазу кущення. Вимокання призводить до загибелі посівів, ураження кореневої системи хворобами, уповільнення процесів росту та розвитку.

      Випирання. Висівання культури у пухкий, щойно зораний ґрунт нерідко призводить до випирання. Коли ґрунт починає поступово осідати, коренева система озимини пошкоджується і вузол кущення утворюється над поверхнею ґрунту. Також спричинити випирання можуть різкі перепади ранньовесняних температур.

      Льодова кірка. Так звана «висяча» льодова кірка, що утворюється при частковому таненні снігу, рослинам майже не шкодить. Вона може бути небезпечною лише при тривалому знаходженні на поверхні поля, бо здатна спричинити випрівання. Притерта кірка з’являється при тривалих відлигах та наступних заморозках, коли на поверхні посіву спочатку замерзає шар води, а потім ще й поступово вмерзає в ґрунт. Така кірка не лише пошкоджує рослини фізично, але й сприяє їх швидкому вимерзанню, а також призводить до порушення газообміну рослин. Якщо не надто товста кірка, в яку вмерзли лише вузли кущення, то для рослин вона не  є  згубною. Листки знаходяться на поверхні, є доступ повітря до них, а тому нестача кисню рослині не загрожує.

      Для боротьби з такими пошкоджуючими факторами  надаємо такі рекомендації:

- для зменшення шкоди, спричиненої вимерзанням, необхідно використовувати найбільш морозостійкі та зимостійкі сорти озимих.

-   внесення під посів фосфорно-калійних добрив, що необхідні рослинам на всіх фазах розвитку. Нестача фосфору і калію зменшує стійкіть рослин до вимерзання.

-   потрібно дотримуватись строків висіву, щоб запобігти випріванню озимих.Рання сівба може привести до переростання озимих, надто пізня — до їх недорозвинення. Також це призведе до формування густого травостою, при якому ґрунту буде важко промерзати. Якщо сніг випав на непромерзлу землю, потрібно провести ущільнення коткуванням. При цьому слід урахувати, що таке ущільнення при настанні відлиги може спровокувати появу льодової кірки, яку доведеться руйнувати.

-  снігозатримання потрібне для того, щоб вберегти культури від вимерзання та повної загибелі під час великих морозів. Його проводять під час випадання снігу снігозатримувачами, утворюючи валки поперек руху панівних вітрів. Також для затримання снігу можна використовувати куліси.

-    мілкий закритий дренаж та облаштування системи відвідних канав на полях потрібно, щоб попередити вимокання. Також необхідно систематично вносити мінеральні та органічні добрива, вчасно вапнувати кислі ґрунти.

-  коткування посіву кільчасто-шпоровими котками проводять при випиранні. Ця операція покращить контакт рослин з ґрунтом і дасть їм змогу краще вкоренитися. Якщо є потреба висівати озимі культури у щойно зораний ґрунт, перед сівбою його необхідно ущільнити коткуванням.

    Щоб вчасно виявити можливі проблеми та запобігти їм, необхідно уважно слідкувати за станом посівів та погодними умовами. Після закінчення осінньої вегетації озимих поля обов’язково обстежують. Таким же обов’язковим є обстеження навесні після відновлення вегетації. Але варто проводити і додаткові обстеження полів, якщо зимові кліматичні умови є несприятливими та виникає ризик пошкодження посівів.              

О. Забужна,

державний фітосанітарний інспектор