Мишоподібні гризуни — загроза посівам озимих культур
Мишоподібні гризуни — загроза посівам озимих культур
Мишоподібні гризуни щорічно заселяють площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень.
Серед мишей найбільш поширеними та шкідливими у посівах сільськогосподарських культур є полівка звичайна. Зустрічаються також хатня, польова, лісова та ін. гризуни. Ці шкідники харчуються понад 200 видами рослин та характеризуються дуже високою плодючістю. Протягом року самки дають від 3 – 4 до 7 і більше приплодів по 3–8 і більше малят у ожному.
З настанням холодного періоду гризуни шукають теплих та затишних місць зимівлі, заселяючи людські будівлі, овочесховища та скирти соломи й сіна, де протягом осінньо зимового періоду можуть інтенсивно розмножуватись. Значна частина їх залишається на полі, продовжуюючи харчуватися узимку під снігом сходами озимих зернових. З огляду на характер розмноження і шкідливість гризунів, восени слід постійно проводити обстеження з метою визначення початку заселення посівів для проведення ефективного та вчасного захисту полів, що забезпечать збереження урожаю озимих культур.
Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні.
Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та приміщень, насамперед, необхідно забезпечити непроникливість у них гризунів і дотримуватись належного санітарного стану.
За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посівів озимих культур та багаторічних трав необхідно вжити винищувальних заходів, застосовуючи хімічні родентициди: Рат Кіллер Супер, ГП (5-10 кг/га), принада із 0,006% діючої речовини Ізоцин (0,3-6,0 кг/га), Крисолов (1-2 пакетики на нору), Антимиша (2-3 пакетики на нору), Багіра (1,5-2,5 кг/га), Смерть щурам №1 (1 пакетик на нору), Шторм (1 брикет на нору) та інші препарати, включені в «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Серед біологічних родентицидів добре зарекомендував себе препарат Бактороденцид – зерно, заражене бактеріями мишачого тифу. Препарат являє собою вологе зерно пшениці, вівса, ячменю, жита, на якому вирощені бактерії, що належать до роду сальмонел. Смертельна доза для гризунів міститься у 2-3 -х зернинах. Препарат найдоцільніше застосовувати проти мишоподібних гризунів на полях, пасовищах, лісосмугах, скиртах, складах і т.д.
В боротьбі з мишами та полівками на полях, луках, і у садах витрачають 2 кг препарату на 1 га (або по 2 г в нору), в скиртах — 5-30 г на 1 м.куб., у парниках, теплицях, складах з насіннєвою продукцією — 50-100 г на 100 м.кв.
Найкращими періодами для застосування бактороденциду проти мишоподібних гризунів є рання весна та пізня осінь. Біологічні препарати надійно захищають врожай та безпечні для людей і довкілля.
Оксана ЗАБУЖНА,
державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області