Сонцевик будяковий – шкідник бур’янів та культурних рослин

Сонцевик будяковий або Чортополохівка (Vanessa cardui) – це красивий денний метелик з родини сонцевиків (німфалід). Верхня поверхня крил переважно руда з темно-бурим малюнком, який стає густішим на верхівках передніх крил. На темному тлі верхівок видні білі плями. У цього метелика є одна особливість -  міграція, це одна з різноманітних стратегій живих організмів. Міграція під час  масового розмноження сприяє розселенню виду, але головне, що вона дозволяє уникнути внутрішньовидової конкуренції за кормові ресурси. За день  імаго метелика  може долати до 500 км.

         Метелик дуже поширений в Україні. Назва «будяковий» (і видова наукова «cardui» – від «Carduus», будяк, чортополох) чітко вказує, де можна зустріти гусеницю цього метелика – на будяку. Часто на його великих квітках годуються й дорослі метелики. Гусениці поїдають листя інших рослин родини айстрових: лопухів, волошок, полину, деревію, осотів тощо. Трапляються й на хмелю чи кропиві. При масовому розмноженні може пошкоджувати й культурні рослини: соняшник, сою, овочеві, буряки, баштанні культури. Активному розвитку шкідника сприяє посушлива погода.  

         Забур’янені поля, пасовища, пустирі – своєрідні резервації для чортополохівки. Там вони розмножуються, харчуються та зимують у фазі «лялечки», а навесні, з квітня-травня,  розпочинається літ. Тому поля, що прилягають до таких територій, особливо контролюються. Сам метелик (імаго) харчується нектаром квітучих бур’янів. Їх личинки (гусінь) скелетують листки, скріплюючи їх павутиною і утворюючи гнізда, та знищують фотосинтетичну поверхню рослин. Шкідник  має II-III покоління за сезон.

          До масового розмноження і поширення сонцевика будякового призвела нездарна і руйнівна політика агрохолдингів, з багаторічними, беззмінними, виснажливими монокультурами соняшника, відсутністю сівозмін і головне — нищенням природних резерватів комах-паразитів, що стримують розвиток. Можна тільки здогадуватись, що винищивши гербіцидами будяки, люди створюють власноруч умови для селекції популяцій, які добре живляться невластивими для них рослинами: соняшником та соєю.

       З метою попередження втрат через шкідливість личинок потрібно регулярно проводити обстеження сільськогосподарських культур та інших угідь у т.ч.  і місця резервації. Особливу увагу приділяти посівам сої, соняшнику, цукровим бурякам, овочевим, садам і присадибним ділянкам.

       Хімічні засоби регулювання чисельності шкідників у посівах сільськогосподарських культур застосовують тоді, коли їх кількість перевищує пороги шкідливості. Для захисту від личинок(гусені)  сонцевика будякового за відсутністю встановленого економічного  порогу шкідливості, рекомендовано користуватися ЕПШ для листогризучих шкідників.  Рекомендації  по  застосуванню  препаратів інсектицидної дії,  як для листогризучих шкідників ,  можна знайти у «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням техніки безпеки при роботі з пестицидами.

Оксана ЗАБУЖНА,

державний фітосанітарний інспектор

ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області